Вы здесь

Наказ МОЗ України № 467 від 23.09.2004 Про затвердження методичних рекомендацій щодо застосування швидких тестів для перевірки крові на інфекційні хвороби, облікової форми та інструкції щодо її заповнення

              МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

                            Н А К А З

                        23.09.2004  N 467


          Про затвердження методичних рекомендацій щодо
        застосування швидких тестів для перевірки крові на
              інфекційні хвороби, облікової форми та
                  інструкції щодо її заповнення


     З метою    запобігання   поширенню   захворювання   населення
інфекційними хворобами та своєчасного тестування донорів крові  та
її  компонентів,  на  наявність інфекцій,  що передаються з кров'ю
Н А К А З У Ю:

     1. Затвердити:

     1.1. Методичні рекомендації щодо застосування швидких  тестів
у лабораторній діагностиці інфекційних хвороб (додаток 1).

     1.2. Облікову  форму N 498-1/о " Журнал протоколів проведення
дослідження крові  на  антитіла  до  інфекційних  хвороб  швидкими
тестами" (додаток 2) та інструкцію щодо її заповнення (додаток 3).

     2. Міністру  охорони  здоров'я  Автономної  Республіки  Крим,
начальникам управлінь охорони здоров'я обласних,  Севастопольської
міської  державних  адміністрацій  та Головного управління охорони
здоров'я та медичного  забезпечення  Київської  міської  державної
адміністрації   довести   затверджені  методичні  рекомендації  та
облікову форму N 498-1/о до  відома  керівників  закладів  охорони
здоров'я та впровадити зазначену облікову форму з 01.01.2005 року.

     3. Начальнику   Центру   медичної   статистики   МОЗ  України
Голубчикову М.В. забезпечити територіальні інформаційно-аналітичні
центри  медичної статистики зразками зазначеної облікової форми та
Інструкціями щодо їх заповнення.

     4. Контроль  за  виконанням  наказу  покласти  на   директора
Департаменту організації медичної допомоги населенню Жданову М.П.

 В.о. Міністра                                            О.М.Орда


                                       Додаток 1

                                       ЗАТВЕРДЖЕНО
                                       наказом МОЗ України
                                       23.09.2004  N 467


                      МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
                 щодо застосування швидких тестів
          у лабораторній діагностиці інфекційних хвороб


                              Вступ

     Лабораторна діагностика   інфекційних  хвороб  складається  з
класичних методів  виділення  збудників  на  відповідних  поживних
середовищах  або  у  біосистемах з їх ідентифікацією та визначення
приросту  специфічних  антитіл   у   парі   сироваток   хворих   у
серологічних реакціях (реакції нейтралізації,  реакції гальмування
гемаглютинації,   реакції   зв'язування    комплементу,    реакції
імунодифузії,   преципітації  і  інших).  Як  правило,  ці  методи
пролонговані у часі,  специфічна діагностика продовжується від 3-5
днів  до 2-3-х тижнів.  Між тим інфектологія потребує визначеності
відносно етіології хвороби у більш стислий термін.
     З другої половини 20-го сторіччя  почалася  розробка  методів
експрес-діагностики інфекційних хвороб,  за допомогою яких збудник
або його антигени виявляють безпосередньо у  клінічному  матеріалі
протягом   декількох   годин   (робочого  дня)  і  які  з  успіхом
використовуються у лабораторній практиці й досі.  Серед останніх -
метод    флюоресціюючих    антитіл    (МФА),    реакція   непрямої
гемаглютинації (РНГА),     реакція     латексаглютинації    (РЛА),
імуноферментний аналіз (ІФА),  радіоімунний аналіз (РІА) та  інші.
Дуже  поширеними  в  останні  роки  стали методи виявлення окремих
ділянок геномів збудників інфекційних хвороб,  зокрема полімеразна
ланцюгова реакція (ПЛР) у різних своїх модифікаціях.  Використання
саме  цих  методів  значно  прискорило   етіологічну   діагностику
інфекційних хвороб.  Але для виконання МФА, ІФА, РІА, ПЛР потрібні
умови  добре  облаштованої  потужної   лабораторії   та   коштовне
обладнання  і  апаратура,  персонал,  що  має високу кваліфікацію,
тощо.
     Стратегія наближення  медичних  установ  до  пацієнта,  тобто
наявність лікувально-профілактичних  закладів амбулаторного типу у
територіально найвіддаленіших  районах,  де  відсутні  облаштовані
лабораторії;   необхідність  надання  медичної  допомоги,  зокрема
переливання крові,  в ургентних умовах  при  виникненні  критичних
станів  (травми,  екологічні лиха,  інші надзвичайні ситуації),  -
потребували розробки і застосування більш простих у виконанні, але
чутливих   та   специфічних   методів   лабораторної   діагностики
інфекційних хвороб.  Насамперед саме для цих умов і були  створені
швидкі  тести.  Як  свідчить світовий досвід швидкі тести доцільно
використовувати  в  інфектології  для  етіологічної   лабораторної
діагностики  інфекційних  хвороб,  які є пріоритетними для охорони
здоров'я  України.  Це  ВІЛ-інфекція/СНІД,  туберкульоз,   вірусні
гепатити В,  С, сифіліс, грип та інші. Більшість з цих інфекційних
захворювань становить також ризик професійного зараження  медичних
працівників, які надають медичну допомогу інфікованим та хворим, і
складають проблему нозокоміальних заражень у медико-профілактичних
закладах.
     Швидкі тести  для   специфічної   етіологічної   лабораторної
діагностики   інфекційних   хвороб  (вірусних  гепатитів  В  і  С,
ВІЛ-інфекції,  хламідіозу,  сифілісу  та  інших)  -  це  прості  у
використанні   діагностичні   набори,   які   дозволяють  отримати
результат дослідження    протягом   декількох   хвилин.   Вони   є
альтернативою використанню класичних діагностичних тест-систем, бо
не     потребують     застосування     дорогого  устаткування    і
висококваліфікованого  персоналу.  Вони  засновані   на   тих   же
принципах    імунологічних    реакцій,   застосуванні   таких   же
імунобіологічних  продуктів,  що  і  добре  відомі  класичні   ІФА
тест-системи.  Їм притаманна висока чутливість та специфічність. В
різних країнах світу, в тому числі і високо розвинутих, такі тести
давно  й успішно застосовуються не тільки в інфектології,  але й у
багатьох інших галузях медицини.  Вони необхідні як для поодиноких
досліджень,  так  і  в  великому  їх  потоці,  коли  треба швидко,
вірогідно і,  що важливо,  недорого одержати  результат.  Сьогодні
такі швидкі тести випускають багато фірм-виробників.  Впровадження
швидкої  діагностики  на  основі  імунохроматографічного   аналізу
підтримують  ВООЗ  і  Глобальний  фонд,  вони  рекомендуються  для
застосування в міжнародних програмах по контролю за хворобами,  що
передаються   статевим   шляхом,   в   програмах,   пов'язаних   з
ВІЛ-інфекцією/СНІДом та інших.
     У Росії   діагностика  інфекційних  хвороб  із  застосуванням
зазначених швидких тестів проводиться вже протягом майже 10 років.
За  цей  період  основними  споживачами виявили себе,  насамперед,
організації самостійних форм діяльності,  консультативні кабінети,
сімейні лікарі,  лікарі швидкої та невідкладної медичної допомоги.
Все більшу зацікавленість до швидких тестів  проявляють  керівники
державних   медичних  установ  і  закладів,  що  мають  не  досить
забезпечені  лабораторії,  проте  бажають  одержувати   достовірні
результати дослідження без використання дорогого устаткування.
     У запропонованих   нових   методичних   рекомендаціях  автори
узагальнили  найсучасніші  матеріали,  що  широко  представлені  в
науковій  літературі,  набутий власний досвід застосування швидких
тестів,  що зареєстровані в  Україні,  в  діагностиці  інфекційних
хвороб,   особливо   таких   актуальних,   як   вірусні  гепатити,
ВІЛ-інфекція/СНІД,  герпесвірусні   інфекції,   грип,   тощо.   Не
залишилися  поза увагою авторів питання правильного вибору тестів,
їх місця або "ніші" в лабораторній діагностиці інфекційних  хвороб
та інтерпретації отриманих даних.
     Представлені вперше   методичні  рекомендації  є  результатом
плідної спільної праці  колективів  двох  кафедр  провідних  вузів
України -  кафедри  вірусології КМАПО ім.  П.Л.  Шупика та кафедри
мікробіології,  вірусології та імунології Національного  медичного
університету ім. О.О. Богомольця МОЗ України.
     Методичні рекомендації  призначені  для  лікарів-вірусологів,
трансфузіологів,  мікробіологів,  епідеміологів,   інфекціоністів,
педіатрів,   неонатологів,  сімейних  лікарів,  хірургів  широкого
профілю,     акушер-гінекологів,     стоматологів,     наркологів,
гастроентерологів, спеціалістів центрів СНІДу, фтизіатрів.

          1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ, ОБМЕЖЕННЯ ТА ВИМОГИ ДО
                   ЗАСТОСУВАННЯ ШВИДКИХ ТЕСТІВ

     За типом імунологічної реакції, яка лежить в основі створення
тесту,  та умов проведення дослідження, сучасні швидкі тести можна
розділити на декілька груп.
     До першої  групи  належать швидкі тести,  які є ДОТ-варіантом
твердофазного ІФА ("Dot blot" - тести),  і при  використанні  яких
тверду  фазу  з  реагентом занурюють у досліджуваний зразок.  Такі
тест-системи отримують все більше поширення в тих  випадках,  коли
необхідно   швидко   отримати   результат  поодиноких  аналізів  в
лабораторній діагностиці  інфекційних  хвороб.  Наприклад,  за  їх
допомогою  можна  визначити маркери гепатиту В:  HBsAg,  анти-HBs,
анти-HBc Ig M та Ig G; антитіла до ВІЛ 1/2 та інші.
     В таких  тестах,  твердою  фазою  можуть  служити,  наприклад
полістиролові  гребінки  з  12  зубцями  кожна,  в  яких  на  одне
дослідження виділяється по 1 зубцю.  На зубці гребінок нанесені по
2  реагуючі  зони  (для  внутрішнього  контролю  та  досліджуваної
проби). Наприклад,  в тест-системі,  яка розроблена для визначення
HBsAg в сироватці крові,  на нижній ділянці кожного зубця гребінки
адсорбовані анти-HBs антитіла,  до яких при занурюванні  зубців  у
досліджувану  сироватку  приєднується  HBsAg  (якщо він є в ній) з
утворенням специфічного імунного комплексу.  Утворений специфічний
імунний  комплекс  виявляється,  як і в класичному ІФА,  внаслідок
взаємодії з кон'югатом.
     Важливо усвідомити,  що  занурювання  зубців  проводиться   у
спеціальну робочу ванну,  що має 6 рядів по 12 лунок у кожному.  В
лунках робочої ванни міститься певний розчин реагенту,  готовий до
застосування на різних етапах постановки реакції. Тест проводиться
поетапно,  переміщенням гребінки або її окремого зубця,  із ряду в
ряд із відповідною інкубацією на кожному етапі.  До початку роботи
з  тестом  зразки  сироватки  крові  або   плазми   додаються   до
розчинника,  що  міститься  в  першому рядку ванни.  У позитивному
випадку хромогенний субстрат в подальшому розкладається ферментом,
утворюючи кольорову пляму на гребінці. Дослідження супроводжується
внутрішнім, позитивним та негативним контролями. Облік результатів
проводиться візуально. Тривалість дослідження - 3-4 години.
     Другу групу    швидких    методів    діагностики    складають
імунохроматографічні тести,  при використанні  яких  досліджуваний
зразок  наносять  на  поверхню  твердої фази-мембрани з попередньо
нанесеним  на  ній  реагентом,  а  результат  аналізу  має  вигляд
забарвленої смуги.
     В основі    імунохроматографічного   аналізу   (ІХА)   лежить
специфічна  взаємодія  антигенів  і  антитіл  на  хроматографічній
мембрані  після  змочування  її  рідиною досліджуваного зразка або
буферним розчином. Така взаємодія відбувається внаслідок дифузного
переміщення  забарвленого  колоїдним  золотом  (КЗ)  індикаторного
імунного компоненту ІХА,  який заздалегідь нанесений на  мембрану,
та  антигенів  або  антитіл  досліджуваного зразка після нанесення
останнього на  мембрану.  Для  візуального  виявлення  специфічної
імунної  реакції  в  певній  зоні-смузі  хроматографічної мембрани
попередньо   жорстко   сорбовані   необхідні   відомі   компоненти
додаткових  імунологічних  реакцій,  які дозволяють сконцентрувати
барвник у вигляді забарвленої смуги.  Введений у  тест-систему  "з
залишком"  індикаторний  забарвлений імунний компонент дифундує по
хроматографічній мембрані далі від  місця  проявлення  специфічної
імунної  реакції  і зупиняється знов у контрольній смузі внаслідок
імунологічної взаємодії  з  жорстко  іммобілізованим  там  імунним
компонентом  іншої  специфічності.  Забарвлення  контрольної смуги
свідчить про те, що дослідження було проведене коректно.
     У різних швидких ІХА-тестах використовують три типи антитіл:

     1. Мобільні моноклональні антитіла до досліджуваного антигену
або антитіл, які кон'юговані з колоїдним золотом, тобто барвником.
Такі  антитіла  нанесені  на  хроматографічний папір  поблизу зони
внесення фізіологічної рідини досліджуваного зразка.

     2. Поліклональні  антитіла  до  досліджуваного  антигену  або
антитіл,  які  жорстко адсорбовані у тестовій (досліджуваній) зоні
тест-касети.

     3. Вторинні антитіла до моноклональних антитіл,  які  жорстко
іммобілізовані у контрольній зоні тест-касети.
     В Україні зареєстрована низка швидких тестів для лабораторної
діагностики інфекційних хвороб на основі ІХА.
     Тест-касета в цих тестах являє собою нітроцелюлозну мембрану,
заправлену у пластикову касету,  на якій позначені: місце внесення
зразка для дослідження, місце появи результатів специфічного тесту
(Т),  місце розташування контрольної смуги (К), назва маркеру, для
виявлення   якого  розроблений  даний  швидкий  тест.  Тест-касета
запаяна у пластиковий пакет разом з силікагелем та гепаринізованою
піпеткою  для  внесення  зразка.  Тобто,  надані  для  дослідження
матеріали - це: тест-касета, одноразова піпетка, буфер (тільки для
дослідження цільної крові) та інструкція.
     Необхідні, але  не  надані  матеріали:  пробірки  (тільки для
венозної крові або  сироватки  чи  плазми),  ланцети  (для  взяття
цільної крові з пальця),  центрифуга (тільки для плазми), годинник
або таймер.
     При здійсненні   швидкої   діагностики   інфекційних   хвороб
необхідно дотримуватись певних застережень:
     а) не  використовувати  тест-касети  після закінчення терміну
придатності;
     б) не можна палити,  їсти,  пити, застосовувати косметику або
маніпулювати  з  контактними  лінзами  у  зонах,  де  відбувається
підготовка    зразків    до    дослідження     та     здійснюється
тест-діагностика;
     в) поводитися  зі  зразками,  як  з  потенційно   інфікованим
матеріалом,   дотримуючись  правил  протиепідемічного  режиму  при
дослідженні  та  при  деконтамінації  і  знищенні  відпрацьованого
матеріалу,  зокрема,  працювати  тільки  у захисних рукавичках,  а
розлиті зразки   або    реактиви    знезаражувати,    відповідними
дезінфікуючими засобами;
     г) тест-касети необхідно зберігати при кімнатній  температурі
або у  -  холодильнику  (від  2 до 30 град.  С),  так як волога та
температура  можуть  впливати  на  результати  тесту.  Тест-касети
зберігають   у  запаяному  пакеті  (з  силікагелем  для  утримання
необхідної вологості) до початку проведення дослідження.
     УВАГА! Тест-касети  не  можна   заморожувати!   Найкраще   їх
зберігати при   кімнатній   температурі   (+18-22   град.  С),  не
допускаючи температурні коливання в широких межах!
     Збір зразка   та   його   підготовка   до   дослідження:  для
експресного   виявлення   специфічних   антигенів   або    антитіл
досліджують або суцільну кров (з вени або з пальця), або сироватку
чи плазму крові.
     Для відбору суцільної крові з пальця потрібно:
     - помити руки пацієнта водою з милом або протерти змоченою  у
спирті ваткою;
     - рухами від зап'ястя до кінчиків пальців розім'яти  середній
або безіменний пальці, не торкаючись місця проколу;
     - проколоти шкіру стерильним ланцетом,  витерти першу  краплю
крові;
     - м'яко масажуючи палець, досягти утворення достатньої краплі
крові;
     - використовуючи піпетку,  набрати нею  приблизно  50  (мю)l)
крові,  при  цьому  необхідно уникати утворення бульок,  та внести
весь об'єм крові у зону S (лунку) тест-касети;
     - можна  вносити  досліджувану  суцільну кров з пальця шляхом
стікаючої краплі: підвести палець пацієнта зверху зони S на касеті
та капнути дві краплі крові у центр лунки або торкнутися стікаючою
краплею безпосередньо центру лунки (S);
     - суцільну  кров  з  пальця  необхідно дослідити негайно,  не
зберігаючи.
     Для отримання  сироватки необхідно зібрати кров у ємність без
коагулянту,  дати крові згорнутися,  відділити  сироватку  якомога
швидше,  щоб  уникнути гемолізу,  і перенести її у окрему пробірку
або флакон.
     Для отримання  плазми  кров збирають у ємність з коагулянтом,
потім,  після  осідання  формених  елементів   (центрифугуванням),
відділяють плазму в окрему ємність.
     Сироватку і  плазму  вносять  у  зону  S  на  касеті.  Зразки
сироватки  і плазми крові можуть зберігатися протягом 3-7 днів при
температурі +2-(+8) град.  С,  для довготривалого зберігання - при
температурі нижче -20 град. С. Перед тестуванням заморожені зразки
розморожують та ретельно перемішують.
     УВАГА! Зразки не можна заморожувати та розморожувати декілька
разів.
     Суцільна венозна   кров   може  зберігатися  при  температурі
+2-(+8) град.  С та використовуватися для тестування протягом двох
днів.
     УВАГА! Заморожувати цільну кров не можна.
     У випадку   необхідності  транспортування  зразки  упаковують
згідно з відповідними санітарно-епідемічними вимогами.
     Перед використанням   касету,   буфер   та  зразки  необхідно
витримати  при  кімнатній  температурі  стільки   часу,   щоб   їх
температура дорівнювала кімнатній (15-30 град. С).
     Порядок дослідження:
     Відкрити запаяний пакет,  витягнути тест-касету та розмістити
на   робочому   столі   горизонтально.    Підготувати    необхідне
устаткування та протокол дослідження.
     Для зразків  суцільної  крові  з  пальця  - наповнити піпетку
кров'ю та  видавити  приблизно  50  (мю)l) її у лунку S на касеті,
після чого  додати  1  краплю  буферу  (приблизно  40  (мю)l)   та
зазначити час;
     використовуючи краплю крові,  що падає з пальця  -  внести  2
краплі суцільної  крові  у  центр лунки S на касеті,  потім додати
1 краплю буферу та зазначити час.
     Для зразків   сироватки   або   плазми:   тримаючи    піпетку
вертикально, внести  3  краплі  сироватки  або  плазми  (приблизно
75 (мю)l) у лунку S на касеті та зазначити, час.
     Для зразків   суцільної   венозної  крові:  тримаючи  піпетку
вертикально,  внести 2 краплі суцільної венозної крові  (приблизно
50 (мю)l)  у лунку S на касеті,  додати 1 краплю буфера (приблизно
40 (мю)l) та зазначити час.
     У всіх  варіантах дослідження дочекатися появи червоної лінії
або ліній.  Результат обліковувати через 15 хвилин.  Не  брати  до
уваги результати після 20 хвилин.
     Тлумачення результатів дослідження швидкими тестами вказане у
відповідних  розділах  методичних   рекомендацій   при   детальній
характеристиці    конкретних   специфічних   тестів.   Тест   може
оцінюватись,  як  позитивний,   негативний   або   сумнівний.   Як
позитивний  - при наявності двох чітких забарвлених смуг у зонах Т
та К (найчастіше),  або  як  негативний  -  при  наявності  однієї
забарвленої  смуги  (червона  контрольна  смуга)  у зоні К.  Поява
червоної  контрольної  смуги  підтверджує  також  і  те,  що   був
використаний  достатній об'єм досліджуваного матеріалу (зразку) та
дотримані всі необхідні умови  тесту.  Тест  може  оцінюватись  як
сумнівний тоді, коли контрольна смуга не проявляється (Схема 1).
     Зовнішні контрольні реагенти до тест-касет не додаються,  але
рекомендовано  використовувати  позитивні  (що  мають  специфічний
імунний  компонент,  який  досліджують)  та негативні (що не мають
специфічного антигену або  антитіл,  які  досліджують)  специфічні
контролі, якщо тестування здійснюється в лабораторії і якщо вони є
в лабораторії.

     Схема 1. Тлумачення результатів дослідження ( va467282-04 ).

     Швидкі тести, які використовують для лабораторної діагностики
інфекційних хвороб, мають такі обмеження:

     1. Вони    застосовуються   виключно,   як   методи   якісної
діагностики (є/немає), і не можуть визначати концентрацію або іншу
кількісну характеристику антигенів або титр антитіл.

     2. Як  і  у  всіх  випадках  діагностики  інфекційних хвороб,
результати швидких тестів повинні братися до уваги у сукупності  з
повнотою наявності клінічної інформації.

     3. Швидкі тести не виявляють антигенів або антитіл, якщо вони
присутні в зразку в кількості, яка знаходиться за межею чутливості
методу (наприклад,  для визначення HBsAg він має бути в  зразку  в
кількості,  не меншій за 1 нг/мл). Тому у випадках, коли результат
швидкого тесту негативний,  а  симптоми  певної  інфекції  наявні,
рекомендується   додаткове   тестування   з   використанням  інших
лабораторних методів (ІФА, ПЛР).

     4. Відносна чутливість більшості швидких тестів дорівнює 99%,
відносна специфічність їх близько 98 %.
     УВАГА! Негативні результати,  отримані швидкими  тестами,  не
вимагають подальшої верифікації.
     Вимоги до використання швидких тестів:
     - Лікувально-профілактичні    заклади    (ЛПЗ)   та   станції
переливання крові (СПК) отримують швидкі  тести  для  лабораторної
діагностики  інфекційних  хвороб  згідно  з  рознарядкою головного
лікаря ЛПЗ або СПК.
     - Для    проведення    досліджень    використовуються    лише
зареєстровані в Україні швидкі тести.
     - До  початку  застосування  швидких тестів в лабораторії або
іншому відділенні ЛПЗ або СПК фахівці,  які  будуть  проводити  та
оцінювати  результати  дослідження,  -  повинні  пройти відповідну
підготовку.
     - Не  рекомендується проводити дослідження більше 3-4 зразків
одним працівником одночасно.
     - Тлумачення    результатів    доцільно   здійснювати   двома
фахівцями.  В екстрених випадках дозволяється оцінювати  результат
аналізу одним працівником.
     - Досліджуваний зразок на ВІЛ-інфекцію,  який був  обстежений
за  допомогою швидкого тесту,  незалежно від втриманого результату
тестування передається протягом 3-х діб у лабораторію  діагностики
ВІЛ-інфекції/СНІДу  для верифікації дослідження методами ІФА,  ІБ,
ПЛР або іншими методами.
     - Приміщення   для  проведення  досліджень  швидкими  тестами
рекомендовано обладнати холодильником,  ємностями для  інактивації
використаних тестів    та    зразків,    що   досліджувалися,   за
необхідності - центрифугою і термостатом.
     - Результат  дослідження  на  ВІЛ-інфекцію реєструють у формі
N 498/о "Журнал  протоколів  проведення  лабораторної  діагностики
інфекційних   хвороб   за   допомогою  швидких  тестів",  яка  має
знаходитись у  лабораторії  або  відділенні  ЛПЗ,  СПК  за  місцем
проведення дослідження (див. - додаток).
     - При  отриманні   негативного   результату,   у   відділення
надається  форма  N 209/о "Результат аналізу",  яка зберігається у
"Медичній карті стаціонарного хворого"  -  форма  N  003/о  або  в
"Історії пологів" - форма N 096/о,  або в "Медичній карті донора",
або в іншій медичній документації.
     - При   отриманні   позитивного   або  сумнівного  результату
дослідження  зразків   швидкими   тестами   подальші   дії   мають
відповідати певним наказам МОЗ України.  Наприклад,  при отриманні
позитивного результату швидкими тестами на  ВІЛ-інфекцію  подальші
дії регламентовані  наказом  МОЗ  України  N  120  від  25.05.2000
( z0889-00 )  "Про  вдосконалення  організації  медичної  допомоги
хворим  на  ВІЛ-інфекцію/СНІД"  та  діючих  інструкцій  у закладах
служби крові.
     Третю групу  швидких тестів складають аглютинаційні тести,  в
основу  яких  покладене  специфічне  склеювання   сенсибілізованих
антигенами    або   антитілами   еритроцитів   (реакція   непрямої
аглютинації -   РНГА)   і   часток   латексу    (реакція    латекс
аглютинації - РЛА).
     РНГА традиційно  застосовують  в   лабораторній   діагностиці
багатьох вірусних інфекцій,  в тому числі,  гепатиту В.  Цей метод
менш  чутливий,  ніж   ІФА,   але   в   найкращих   еритроцитарних
діагностикумах  чутливість  реакції  досягає 10 нг білку  на  1 мл
сироватки.  Наведемо приклад застосування РНГА для виявлення HBsAg
ВГВ.
     Принцип методу:  на  формалінізованих  еритроцитах  фіксовані
анти-HBs- (це і є еритроцитарний діагностикум),  які при наявності
HBsAg формують  з  ним  імунологічний   комплекс,   що   спричинює
гемаглютинацію, тобто зсідання еритроцитів на дно лунки планшету в
формі перевернутої парасольки.  В випадку  негативного  результату
еритроцити  з  діагностикуму  осідають  на  дно  лунки "ґудзиком".
Постановку РНГА супроводжують  відповідними  контролями.  Важливим
етапом   проведення  РНГА  є  підтвердження  отриманих  позитивних
результатів  в  нейтралізаційному   тесті   специфічності   (ефект
гемаглютинації    гальмують    додаванням   специфічних   анти-HBs
імуноглобулінів).
     Тривалість аналізу - біля 1 години.

                 2. ДІАГНОСТИКА ВІРУСНИХ ІНФЕКЦІЙ
                     2.1. ВІРУСНИЙ ГЕПАТИТ В

     Гепатит В є однією з найактуальніших проблем інфектології. Це
пов'язано  не  тільки  з  досить  важким  перебігом цієї хвороби у
певної частини хворих, але із хронізацією її у 6-10% дорослих та у
70-90%  дітей  першого  року життя,  а також з подальшою еволюцією
хвороби у цироз печінки та гепатоцелюлярну  карциному.  В  Україні
зареєстровано близько 1 млн.  хворих на хронічний гепатит В, які є
джерелом цієї інфекції  для  оточуючих.  Особливості  епідемічного
розповсюдження    гепатиту    В,    збудник    якого   передається
парентеральним шляхом, включають існування груп людей з підвищеним
ризиком зараження цією інфекцією.  Серед них і медичні працівники,
особливо хірургічних та стоматологічних спеціальностей.  В  умовах
виникнення   аварійної   ситуації  під  час  надання  невідкладної
медичної допомоги хворому застосування швидких тестів етіологічної
діагностики  гепатиту  В  є  безумовно  доцільним  і  виправданим,
оскільки допоможе медичному  працівнику  вжити  заходів  екстреної
профілактики   гепатиту   В.  В  практиці  дільничного  терапевта,
педіатра  та  сімейного  лікаря   невеликих   районних   лікарень,
сільських  амбулаторій  швидкі  тести  допоможуть зорієнтуватись у
етіологічному діагнозі гепатиту,  скласти уяву про  стан  здоров'я
пацієнта  при оформленні медичної картки або картки здоров'я особи
тощо.
     Хроматографічна мембрана  для  визначення  HBsAg  ВГВ  має- у
своїй стромі декілька компонентів:  у зоні внесення досліджуваного
зразка крові на ній сорбовані моноклональні антитіла до НВзАз ВГВ,
кон'юговані з колоїдним золотом.  На ній же в місці, позначеному Т
(тест),  жорстко  фіксовані у вигляді смуги поліклональні антитіла
до HBsAg та  далі  по  мембрані  у  зоні  К  імобілізовані  імунні
компоненти  для  проявлення  контрольної смуги (смуги безбарвні до
початку дослідження).
     Після внесення  у  певну  позначену  "S" зону нітроцелюлозної
мембрани досліджуваного зразка,  він  змочує  мембрану,  внаслідок
чого   відбувається  дифузія  HBsAg  (якщо  він  є  у  зразку)  та
кон'югованих з КЗ (барвником) специфічних антитіл уздовж  мембрани
до тестової смуги і далі. У процесі переміщення уздовж мембрани ці
компоненти можуть специфічно взаємодіяти між собою та  продовжують
рух у направленні зони Т. Саме у місці розташування тестової смуги
Т знов відбувається специфічна імунологічна  взаємодія  HBsAg  або
комплексу  НBsAg  - моноклональні антитіла,  мічені КЗ тепер вже з
поліклональними анти- НBs антитілами,  що сорбовані на мембрані, з
утворенням  своєрідного  бутерброду  і  накопиченням  барвника.  В
результаті такої взаємодії з'являється смуга червоного кольору.
     Подальша дифузія залишків кон'югату до зони К  призводить  до
певної  імунологічної  взаємодії з утворенням контрольної червоної
смуги,   яка   є   свідченням   правильно   проведеного    аналізу
досліджуваного зразка.
     Тлумачення результатів:
     - тест  позитивний  -  поява  двох  чітких  ліній   червоного
кольору. Одна  лінія  повинна проявитися в зоні тесту Т,  а інша -
зоні контролю К.  Позитивний результат означає наявність  HBsAg  в
досліджуваному зразку крові.
     Яскравість смуги у зоні Т може змінюватись в  залежності  від
концентрації   антигену  у  зразку.  Тому  поява  смуги  будь-якої
яскравості  і  відтінку  червоного  кольору  у  зоні   Т   повинна
розглядатись як позитивний результат.
     - Тест  негативний:  тільки  одна червона смуга з'являється у
зоні контролю (К).  Смуги  в  зоні  тесту  (Т)  немає.  Негативний
результат  свідчить  про відсутність HBsAg у досліджуваному зразку
крові.
     - Тест  недійсний:  контрольна  смуга  не проявляється.  Була
використана недостатня за об'ємом  кількість  зразка  або  невірно
здійснена процедура тесту. Потрібно повторити тест, використовуючи
іншу  нову  тест-касету.  Якщо  проблема  залишається,   необхідно
припинити дослідження та зв'язатись з місцевим дистриб'ютором.
     Розроблений і  готовий  до  застосування  в   Україні   новий
цито-тест для   виявлення  HBsAg  -  ультра-тест  для  дослідження
сироватки або плазми крові.  Принципова  схема  його  також  сама,
проте, чутливість цього тесту сягає 0,5нг/мл.
     За такою ж принциповою схемою твердофазного  ІХА  розроблений
швидкий  тест  для експресного визначення HBsAg,  який є розчинною
формою корівського білку ВГВ, і, на відміну від нього, виявляється
у   біологічних   рідинах  інфікованої  людини.  Визначення  HBeAg
свідчить про активну репродукцію ВГВ в  організмі  пацієнта,  тому
його називають антигеном інфекційності.
     Тлумачення результатів.  Позитивний  результат  -  поява двох
червоних смуг - однієї у зоні тесту Т, другої у зоні контролю К, -
свідчить про наявність HBeAg у досліджуваному зразку крові.
     Негативний результат - поява тільки однієї червоної  смуги  у
зоні  контролю  К  свідчить  про відсутність HBeAg у досліджуваній
сироватці або  плазмі  крові,  а  також  про  те,  що  дослідження
відбулося коректно.
     Результат визначається,   як   недійсний,   при   відсутності
забарвлених смуг у зонах Т та К.  Можливо,  процедура  дослідження
була  здійснена з помилкою,  або була внесена недостатня кількість
реагентів.
     Деякі швидкі   тести,   дозволяють   ефективно  діагностувати
гепатит В шляхом виявлення в цільній крові (достатньо 0,1мл) HBsAg
та HBeAg одночасно.
     Такий швидкий Тест може являти  собою  прямокутну  "книжечку"
розміром 7,5 х 6,0 (см).
     Принцип методу   та    хід    дослідження.    На    дослідній
нітроцелюлозній  мембрані  (на  лівому  боці розкритої книжечки) в
верхній  її  частині  адсорбовані  антитіла  до  HBsAg,  HBeAg  та
контрольні  імуноглобулінові комплекси,  мічені колоїдним золотом.
До них дифундують вказані антигени  ВГВ,  якщо  вони  обидва  є  в
досліджуваній краплі крові,  котра наноситься на нижню частину тої
ж мембрани.  Утворюються  мічені золотом комплекси HBsAg-анти-HBs,
та HBeAg-анти-HBe.
     На правому  боці   розкритої   книжечки   розміщена   тестова
нітроцелюлозна  мембрана  (НЦМ),  в  строму  якої імпрегновані три
невидимі  поперечні  смуги,  що  містять:  верхня -  антитіла   до
контрольних  імуноглобулінових  комплексів,  середня - антитіла до
HBeAg,  нижня -  антитіла  до  HBsAg.  Після  закривання  книжечки
контрольні   та   утворені  специфічні  комплекси  (якщо  вони  є)
дифундують в тестову НЦМ та зв'язуються відповідно з вищезгаданими
антитілами в ній,  формуючи забарвлені в темно-рожевий колір чіткі
смуги.
     Ці смуги реєструють візуально у відкритому віконці книжечки.
     Для досліду   використовують   венозну  або  капілярну  кров,
останню відбирають каліброваним капіляром  (є  в  тест-системі)  в
об'ємі   0,1   мл  після  проколу  пальця.  Капілярну  кров  треба
використати для тесту негайно,  венозну можна зберігати  до  трьох
днів при температурі від 4 до 8 град. С.
     Тривалість дослідження - 3 хвилини до появи забарвлених смуг.
У випадку негативного результату чекають 15 хвилин.
     Швидкий тест  для  визначення  антитіл  до  розчинного  HBeAg
(анти-HBe) базується     на     імунохроматографічній    взаємодії
рекомбінантного HBeAg,  міченого колоїдним  золотом  з  антитілами
досліджуваної   сироватки  (плазми)  крові,  а  також  на  імунній
взаємодії їх комплексу з іншими відповідними компонентами, жорстко
іммобілізованими  у  зонах  Т  та  К.  Проявом  такої  взаємодії є
утворення смуг червоного кольору.
     Тлумачення результатів ІХА для визначення анти-HBe:
     - позитивний  аналіз  -  поява  двох чітких червоних смуг - у
зоні тесту Т та у зоні контролю К свідчить про  наявність  антитіл
до анти-HBe у досліджуваному зразку крові;
     - негативний аналіз - поява однієї забарвленої смуги  у  зоні
контролю К,  які  свідчать  про  відсутність  анти-НВе  антитіл  у
досліджуваному зразку крові;
     - недійсний  аналіз  -  відсутність  смуги  у зоні контролю К
свідчить  про  зроблену  процедурну  помилку  або   про   внесення
недостатньої  кількості реагентів.  Аналіз треба повторити з новою
тест-системою.
     В Україні зареєстрований Cito-тест для виявлення  антитіл  до
серцевинного (корівського) антигену ВГВ - анти-HBc     у сироватці
або плазмі крові.
     Принцип тесту.    Дослідження   анти-НВе  IgG  базується   на
конкурентному ІХА-аналізі. Хроматографічна мембрана для визначення
анти-HBc  до  ВГВ має у своїй стромі декілька компонентів:  у зоні
внесення   досліджуваного   зразка   крові   на   ній   сорбований
рекомбінантний HBcAg,  кон'югований з колоїдним золотом. На ній же
в зоні Т (тест) жорстко фіксовані у  вигляді  смуги  поліклональні
антитіла  до  HBcAg,  та  далі  по мембрані у зоні К імобілізовані
контрольні  імунні  компоненти  ІХА.  Після  внесення  у  зону   S
нітроцелюлозної   мембрани   досліджуваного   зразка,  він  змочує
мембрану,  внаслідок чого відбувається дифузія специфічних антитіл
до  НВс-антигену  (якщо  вони  є  у  зразку) та кон'югованого з КЗ
(барвником) HBcAg уздовж мембрани до  тестової  смуги  і  далі.  У
процесі  переміщення  уздовж  мембрани  ці  компоненти  специфічно
взаємодіють між собою з утворенням комплексу антиген-антитіло, при
цьому   антигенні   детермінанти  HBcAg  зв'язані  поліклональними
постінфекційними антитілами    досліджуваної    сироватки.     При
досягненні   зони  Т  імунні  комплекси  анти-HBc  -  HBcAg-КЗ  не
взаємодіють з поліклональними антитілами тої ж  специфічності,  що
жорстко сорбовані у зоні Т,  бо HBcAg вже конкурентно заблокований
сироватковими анти-HBc. Як наслідок, у місці розташування тестової
зони  барвник  не  накопичується  і  смуга  червоного  кольору  не
проявляється.  Подальша дифузія  вищезгаданих  імунних  комплексів
або,  при  відсутності анти-HBc у зразку,  кон'югату HBcAg з КЗ до
зони К призводить утворенням контрольної  червоної  смуги,  яка  є
свідченням правильно проведеного аналізу досліджуваного зразка.
     Тлумачення результатів   конкурентного   ІХА  для  визначення
анти-HBc IgG;
     - позитивний  аналіз  -  поява  однієї  червоної смуги у зоні
контролю К і відсутність червоної смуги у зоні  тесту  Т  свідчить
про  наявність антитіл до корівського антигену ВГВ у досліджуваній
сироватці крові;
     - слабко  позитивний  аналіз  - на додаток до смуги червоного
кольору у  зоні  контролю  К  з'являється  тьмяна  лінія  рожевого
кольору  у  зоні тесту Т,  що є свідченням про наявність незначної
кількості антитіл у досліджуваній сироватці;
     - негативний  аналіз  -  поява двох чітких забарвлених смуг у
зонах тесту Т та контролю К, які свідчать про відсутність анти-НВс
у досліджуваній сироватці/плазмі крові;
     - недійсний аналіз - відсутність  смуги  у  зоні  контролю  К
свідчить   про   зроблену  процедурну  помилку  або  про  внесення
недостатньої кількості реагентів.  Аналіз треба повторити з  новою
тест-системою.
     Лікарям запропонований і комбінований Cito-тест, за допомогою
якого можна  одночасно  виявити  основні   маркери   гепатиту   В:
HBsAg/HBsAb, HBeAg/HBeAb, HBcAb.
     Cito-тест є  абсолютно необхідним і доцільним в інфектології.
Так,  визначення HBsAb є необхідним для  етіологічної  діагностики
гострого або хронічного гепатиту В.  Дослідження анти-HBs доцільно
проводити  для  контролю  рівня  поствакцинального імунітету після
застосування профілактичної вакцинації проти  гепатиту  В.  Велике
прогностичне  значення у діагностиці гепатиту В має виявлення пари
маркерів:  HBeAg та анти-HBe антитіл.  Якщо останні з'являються  у
пацієнта  після  зникнення  HBeAg  (через  3-5  тижнів від початку
захворювання),  така сероконверсія свідчить про формування гострої
продуктивної   інфекції,   котра   закінчиться  повним  одужанням.
Пролонговане у часі визначення HBeAg і відсутність  анти-HBe  може
оцінюватись   як   формування  хронічного  гепатиту  В.  Наявність
анти-HBc є  свідченням  хронічного  або  перенесеного  у  минулому
гострого продуктивного гепатиту В.  Виходячи з цього, такий маркер
інфекції, як анти-HBc антитіла, може бути показником до вакцинації
проти  гепатиту В:  відсутність анти-HBc свідчить про необхідність
вакцинації, і навпаки.
     Комплексне визначення  всіх  маркерів  одночасно  у  динаміці
гострого  гепатиту  В  складає  повну  картину клінічного перебігу
гепатиту В і його прогноз.
     Остаточний діагноз  гепатиту  В  не  може  бути  встановлений
тільки за  результатами  швидких  тестів,  але  обов'язково  після
співставлення   результатів   тестів   з   клінічними   та  іншими
лабораторними методами дослідження.  Між тим негативний  результат
ІХА на гепатит В є достовірним.

                     2.2. ВІРУСНИЙ ГЕПАТИТ С.

     Гепатит С є проблемою не тільки інфектології,  вона актуальна
для лікарів гастроентерологів,  терапевтів,  онкологів.  Гепатит С
називають  "лагідним"  вбивцею,  маючи  на  увазі переважно легкий
перебіг хвороби у гострій стадії,  але в  подальшому  відбувається
хронізація  інфекційного процесу у 80%  осіб.  В основі хронізації
лежить безпрецедентна мінливість збудника у квазіваріантах, яку не
може  зупинити й подолати імунна система хворої людини.  Наслідком
хронізації   гепатиту   С   є   розвиток   цирозу    печінки    та
гепатоцелюлярної карциноми у значної кількості хворих. В світі (за
оціночними даними різних експертів) зареєстровано від 150  до  500
млн. хворих  на  гепатит С,  в Україні така реєстрація розпочалася
лише  з  2003  р.  Як  і  гепатит   В,   гепатит   С   передається
парентеральним  шляхом,  існують  групи людей з підвищеним ризиком
зараження цією інфекцією.  Серед них,  на першому місці ін'єкційні
споживачі наркотиків, ВІЛ-інфіковані, реципієнти крові та органів,
хворі, що знаходяться на гемодіалізі тощо.  До групи такого ризику
відносять   і   медичних   працівників,  особливо  хірургічних  та
стоматологічних спеціальностей.
     Швидкі тести   будуть   безумовно   корисними  для  екстреної
етіологічної діагностики гепатиту С в умовах виникнення  аварійної
ситуації  під час надання медичної допомоги хворому,  інфікованому
ВГС.
     Така діагностика   допоможе,   у   разі   потреби,  своєчасно
застосувати специфічну комплексну антивірусну терапію,  і зменшити
ризик  хронізації  гепатиту  С  з  подальшою  згаданою небезпечною
еволюцією хронічного гепатиту С.  Швидкі  тести  для  етіологічної
діагностики  гепатиту С знайдуть свою нішу застосування у практиці
дільничного терапевта,  педіатра та сімейного лікаря територіально
віддалених  лікувально-профілактичних  закладів  охорони  здоров'я
України.
     За допомогою  швидких  тестів  визначають  антитіла  до ВГС у
суцільній крові, її сироватці та плазмі.
     Принцип тесту.   Виявлення  анти-HCV  -антитіл  базується  на
застосуванні в ІХА-аналізі імунологічної взаємодії рекомбінантного
антигену ВГС, що жорстко сорбований на нітроцелюлозній мембрані, з
анти-HCV  досліджуваного  зразка.  Хроматографічна  мембрана   для
визначення  анти-HCV   має у своїй стромі такі компоненти:  у зоні
внесення досліджуваного зразка крові  на  ній  нанесений  білок  А
золотавого стафілококу (штам Cowan),  який має здатність вибірково
зв'язуватись з С-фрагментом імуноглобулінів, тобто, антитіл. Білок
А кон'югований з барвником - колоїдним золотом. На ній же в зоні Т
(тест),  жорстко  фіксований у вигляді смуги рекомбінантний HCVAg,
та далі на мембрані у зоні К (контроль) іммобілізовані  відповідні
імунні  компоненти  ІХА.  При  нанесенні  досліджуваного зразка на
мембрану  він  змочує  її,  внаслідок  чого  відбувається  дифузія
анти-HCV  (при  їх  наявності  в зразку) і міченого КЗ протеїна А.
Анти-HCV IgG зв'язуються своїм С-фрагментом з протеїном А, міченим
барвником,    і    утворені   комплекси   антитіл   з   барвником,
хроматографічно  просовуючись  уздовж  мембрани,  досягають  місця
розташування  HCVAg  у  зоні  Т.  Імунологічна взаємодія комплексу
анти-HCV IgG-білок  А-КЗ  з  антигеном  призводить  до  формування
специфічних  імунних  комплексів і накопичування барвника та появи
смуги червоного кольору.  Подальша  дифузія  вищезгаданих  імунних
комплексів або, при відсутності анти-HCV у зразку, кон'югату білка
А з КЗ до зони К призводить до певної імунологічної взаємодії їх з
контрольними компонентами з утворенням контрольної червоної смуги,
яка є  свідченням  правильно  проведеного  аналізу  досліджуваного
зразка.
     Тлумачення результатів   конкурентного   ІХА  для  визначення
антитіл до HCV:
     - позитивний  аналіз  -  поява  двох чітких червоних смуг - у
зоні тесту Т та у зоні контролю К свідчить про  наявність  антитіл
до вірусу гепатиту С у досліджуваному зразку крові;
     - негативний аналіз - поява однієї забарвленої смуги  у  зоні
контролю   К,   які   свідчать   про   відсутність   анти-HCV    у
досліджуваному зразку крові;
     - недійсний  аналіз  -  відсутність  смуги  у зоні контролю К
свідчить  про  зроблену  процедурну  помилку  або   про   внесення
недостатньої  кількості реагентів.  Аналіз треба повторити з новою
тест-системою.
     Остаточний діагноз  гепатиту  С  не  може  бути  встановлений
тільки  за  результатами  швидких  тестів,  але  обов'язково після
аналізу  сукупних  результатів  тестів  з  клінічними  та   іншими
лабораторними  методами дослідження.  Між тим негативний результат
на гепатит С є достовірним.

                      2.3. ВІЛ-ІНФЕКЦІЯ/СНІД

     ВІЛ-інфекція/СНІД набула  в Україні загрозливого епідемічного
поширення. За останніми оціночними даними експертів ВООЗ більше 1%
населення  країни  вже є ВІЛ-інфікованими.  У глобальному масштабі
ВІЛ-інфекція/СНІД  вийшла   на   четверте   місце   серед   причин
смертності.
     ВІЛ-інфекція є захворюванням з природними  (статевий  та  від
матері  до  дитини)  та  штучним  парентеральним  шляхами передачі
збудника.  В структурі груп ризику  підвищеної  захворюваності  на
ВІЛ-інфекцію більше 60%  займають ін'єкційні споживачі наркотичних
речовин,  росте  відсоток  інфікованих  ними  статевим  шляхом  їх
сексуальних   партнерів,   насамперед,   жінок,  і,  як  наслідок,
збільшується  відсоток  ВІЛ-інфікованих  новонароджених  дітей.  В
цьому   плані   ВІЛ/СНІД   загрожує  існуванню  нації.  Нагляд  за
поширенням   ВІЛ-інфекції   в    Україні    здійснюється    шляхом
лабораторного обстеження  певних  груп  населення.  Свою  нішу тут
знаходять   і   швидкі   тести   для   лабораторної    діагностики
ВІЛ-інфекції/СНІДу.
     Принцип тесту.  Виявлення антитіл до збудників  імунодефіциту
1-го і  2-го  типів  (ВІЛ1/2)  -  базується  на   застосуванні   в
ІХА-аналізі імунологічної   взаємодії   рекомбінантних   антигенів
ВІЛ1/2,  що жорстко {мобілізовані на нітроцелюлозній  мембрані,  з
анти- ВІЛ1/2 досліджуваного зразка.
     Хроматографічна мембрана  для  визначення  анти- ВІЛ1/2 має у
своїй стромі наступні компоненти:  у зоні внесення  досліджуваного
зразка  крові  на  ній  нанесені  рекомбінантні  антигени  вірусів
імунодефіциту людини 1 і 2 типів,  які кон'юговані з  барвником  -
колоїдним  золотом.  На ній же в зоні Т (тест) жорстко фіксовані у
вигляді  смуги  (до  аналізу  безбарвної)  рекомбінантні  антигени
ВІЛ1/2,  та  далі  на  мембрані у зоні К іммобілізовані контрольні
імунні компоненти.  Після внесення  досліджуваного  зразка  крові,
який  змочує  мембрану,  відбувається  дифузія  анти-  ВІЛ1/2 (при
наявності в зразку) та антигенів ВІЛ,  мічених барвником. Протягом
дифузії вони взаємодіють один з одним,  утворюючи імунні комплекси
ВІЛ1/2Ag - анти ВІЛ1/2,  хроматографічно просовуються далі  уздовж
мембрани, досягають місця розташування ВІЛAg1/2 мембрані у зоні  Т
і  знову  імунологічне  взаємодіють з останніми,  що призводить до
формування  специфічних   імунних   комплексів   і   накопичування
барвника.  У  зоні  Т  з'являється  чітка смуга червоного кольору.
Подальша  дифузія  вищезгаданих  імунних   комплексів   або,   при
відсутності анти- ВІЛ1/2 у зразку, кон'югату ВІЛ1/2Ag з КЗ до зони
контролю К призводить до утворення контрольної червоної смуги, яка
є свідченням правильно проведеного аналізу досліджуваного зразка.
     - Тлумачення   результатів  ІХА  для  визначення  антитіл  до
ВІЛ1/2Ag:
     - позитивний  аналіз  -  поява  двох чітких червоних смуг - у
зоні тесту Т та у зоні контролю К свідчить про  наявність  антитіл
до анти- ВІЛ1/2 у досліджуваному зразку крові;
     - негативний аналіз - поява однієї забарвленої смуги  у  зоні
контролю   К,   які   свідчать  про  відсутність  анти-  ВІЛ1/2  у
досліджуваному зразку крові;
     - недійсний  аналіз  -  відсутність  смуги  у зоні контролю К
свідчить  про  зроблену  процедурну  помилку  або   про   внесення
недостатньої  кількості реагентів.  Аналіз треба повторити з новою
тест-системою.
     Остаточний діагноз  ВІЛ-інфекції  не  може  бути встановлений
тільки за  результатами  швидких  тестів,  але  обов'язково  після
аналізу   сукупних  результатів  тестів  з  клінічними  та  іншими
(ІФА, ПЛР) лабораторними методами дослідження.

                            2.4. ГРИП

     Враховуючи факт надзвичайної поширеності грипу та більш,  ніж
двадцятивідсоткове    ураження    населення    щороку,    проблема
лабораторної діагностики грипу є значною.  Необхідність коректного
та швидкого встановлення  діагнозу  грипу  постає  при  проведенні
диференційної діагностики,  особливо у дітей та в тяжких випадках,
а також  перед  призначенням  етіотропної  протигрипозної  терапії
специфічними протигрипозними хіміопрепаратами.
     Крім того,  на сьогоднішній  день  світ  опинився  на  порозі
виникнення  нової  пандемії  грипу,  що  буде викликана принципово
новим для людини зміненим антигенним  варіантом  вірусу  грипу  А,
вірогідно,  пташиного  походження.  Для  підготовки  до майбутньої
пандемії за завданням ВООЗ були створені швидкі тести на грип.
     Для лабораторної  діагностики  грипу  загально  уживаними   є
класичні методи .  Таких налічується декілька, причому кожен з них
має свої позитивні сторони та свої недоліки, а саме:

     1. Виділення  вірусу  від хворого на курячих ембріонах або на
культурі перещеплюваних клітин МОСК.  У разі виділення вірусу - це
є  абсолютно  точним підтвердженням грипу у хворої людини.  Однак,
метод потребує часу - від 2 діб і більше.  Крім того,  далеко не у
всіх випадках вдається виділити вірус від хворого.

     2. Експрес-метод  діагностики  -  імунофлуоресцентний   метод
визначення  антигену  грипу  у  відбитках  з  носу з використанням
флуоресціюючих антитіл.  Метод дозволяє швидко встановити  діагноз
"грип",   але   має  обмежену  точність  і  потребує  спеціального
обладнання (люмінесцентного мікроскопу),  а для його  виконання  -
висококваліфікованого   спеціаліста   не  менш,  ніж  з  дворічним
досвідом роботи цим методом.

     3. Серологічний метод - визначення антитіл до вірусів грипу у
парних сироватках  крові  хворих,  відібраних з інтервалом у 10-14
днів.  Метод  досить  точний,  але   використовується   лише   для
ретроспективної діагностики.

     4. Імуноферментний метод  -  точність  методу  достатня,  але
виконання   його  потребує  крім  тест-систем  ще  й  спеціального
обладнання.
     Використання швидких  тестів на грип А та В дозволяє швидко і
досить точно встановити діагноз "грип",  не  відходячи  від  ліжка
хворого. Чутливість та специфічність тесту - 95 %.
     Принцип тесту.   Швидкий   тест   на   грип   А   та   В    є
імунохроматографічним  тестом  для  якісного  визначення антигенів
вірусу грипу А та В (нуклеопротеїнів)  у  носо-горлянкових  змивах
від хворих. Завдяки наявності на тест-касеті двох окремих мембран,
він дозволяє визначити присутність антигену вірусу грипу А або  В.
Під  час  проведення дослідження носо-горлянковий змив додається у
лунку тест-касети.  Під дією капілярної сили  рідина  просувається
вздовж  мембран.  Якщо  у  досліджуваному зразку присутній антиген
вірусу грипу А чи В,  він зв'язується кон'югованими антитілами  до
вірусу грипу анти-А або анти-В.  При цьому утворюється смуга,  яку
видно,    як    результат    формування     імунного     комплексу
антитіло-антиген-антитіло,   що  покрите  кольоровими  частками  у
тест-зоні (Т). Антитіла, покриті кольоровими частками, не зв'язані
у   тест-зоні,   захоплюються  в  контрольній  зоні  (К)  козячими
протимишиними  антитілами.  Візуально  лінія  у  контрольній  зоні
завжди   має   з'являтися  для  підтвердження,  що  тест  виконано
коректно.
     Тлумачення результатів:
     - позитивний аналіз - поява двох чітких  смуг.  Якщо  антиген
вірусу  грипу А або В у зразку присутній,  то у відповідному вікні
з'являється чорна смуга у тест-зоні (Т) і  одна  -  у  контрольній
зоні (К).
     - негативний аналіз - поява однієї забарвленої смуги  у  зоні
контролю К.  Якщо антиген вірусу грипу відсутній, з'являється лише
одна чорна смуга у контрольній зоні (К).
     - недійсний аналіз - відсутність смуги у зоні контролю К Якщо
не з'явилася чорна  смуга  у  контрольній  зоні,  тест  може  бути
зіпсований або при дослідженні додано недостатню кількість зразка.
Тест слід повторити.

                     3. ДІАГНОСТИКА ІНФЕКЦІЙ
                      ВИКЛИКАНИХ БАКТЕРІЯМИ.

     В основу   оцінки   принципів   та  методів  мікробіологічної
діагностики  інфекційних  хвороб,  як  відомо,  положені  наступні
критерії:
     - Достовірність принципу,  методу,  тобто їх  надійність  для
точної постановки діагнозу;
     - Безпечність   принципу,   методу   для   хворого,   лікаря,
оточуючих;
     - Доступність принципу,  методу для широкого  використання  у
практиці, тобто його простота;
     - Принцип,   метод  повинні  бути  ранніми,  тобто  дозволяти
ставити діагноз інфекційного захворювання якомога раніше.
     Саме дотримуючись цих підходів ми будемо висвітлювати розділ,
присвячений швидкій діагностиці інфекцій, викликаних бактеріями.

                          3.1. Сифіліс.

     Щороку в світі реєструється близько 12 млн.  свіжих  випадків
сифілісу. Нині в багатьох країнах світу відзначається стабілізація
або навіть зниження рівня захворюваності на сифіліс,  однак це  не
стосується  України.  Сучасний  етап  розвитку проблеми сифілісу в
Україні характеризується не тільки високим рівнем  захворюваності,
але  й  тим,  що  в  переважній кількості випадків спостерігаються
скриті форми та нетипові прояви  захворювання,  резистентність  до
хіміотерапії.   Основними  факторами,  що  вплинули  на  зростання
захворюваності є вживання наркотичних речовин,  висока поширеність
проституції  серед молоді,  незахищені статеві контакти,  епідемія
ВІЛ-інфекції/СНІДу та алкоголізм.
     Дослідження крові донорів на маркери сифілісу є  обов'язковим
заходом  сьогодні  для  служби  крові  в  багатьох  країнах світу.
Серологічна  діагностика  сифілісу   є   провідною   та   найбільш
доступною.  Широко  застосовуються реакція Вассермана і КРК (rapid
plasma reagin) тест,  кардіоліпіновий тест, реакції гемаглютинації
(РГА)  та  мікропреципітації,   реакція   іммобілізації   трепонем
(Treponema pallidum), імунофлуоресценції та ІФА.
     Нещодавно була  введена   в   лабораторну   практику   швидка
діагностика  сифілісу на імунохроматографічній смузі або у форматі
латерального потоку.  Для дослідження відбирається кров  з  пальця
або з    вени,   час   проведення   -   небільше   10-15   хвилин.
Хроматографічні експрес-тести призначені для  якісного  визначення
специфічних антитіл до збудника сифілісу (антитрепонемних  антитіл
класу IgG) в цільній крові, сироватці або плазмі крові.
     Принцип тесту.   Ці   швидкі   тести  базуються  на  принципі
взаємодії  мікрочастинок,  вкритих   АГ   Treponema   pallidum   з
імуноглобуліном  людини  класу IgG.  Антитіла до IgG зафіксовані в
районі тест-смуги Т на тест-касеті.  Після додання у  лунку  S  на
касеті  зразка  крові  (або плазми чи сироватки крові),   останній
реагує  з  мікрочастинками,  вкритими  АГ  Treponema  pallidum  на
мембрані.  Суміш  хроматографічно просувається вздовж мембрани під
дією капілярних сил,  реагує з АТ  класу  IgG,  що  зафіксовані  в
районі  смуги  Т на тест-касеті.  Якщо зразок містить в собі АТ до
Treponema pallidum,  то з'являється  забарвлена  смуга.  Наявність
чіткої  забарвленої  смуги  в тестовій зоні свідчить про позитивну
реакцію, в той час як її відсутність - про негативну реакцію. Як і
в   попередніх   випадках,   що   ми   вже   описували  для  інших
хроматографічних тестів,  в якості вбудованої внутрішньої  системи
контролю,   кольорова  смуга  завжди  повинна  з'являтись  в  зоні
контролю  К,  тим  самим  підтверджуючи,  що  відбулося  капілярне
затікання.
     Аналіз отриманих результатів:
     - позитивний  аналіз  -  поява  двох чітких червоних смуг - у
зоні  тесту  Т  та  у  зоні  контролю  К  свідчить  про  наявність
антитрепонемних АТ у досліджуваному зразку крові;
     - негативний аналіз - поява однієї забарвленої смуги  у  зоні
контролю  К,  які  свідчать  про  відсутність антитрепонемних АТ у
досліджуваному зразку крові;
     - недійсний аналіз - відсутність  смуги  у  зоні  контролю  К
свідчить   про   зроблену  процедурну  помилку  або  про  внесення
недостатньої кількості реагентів.  Аналіз треба повторити з  новою
тест-системою.
     Обмеження до        застосування        імуногрофатографічних
експрес-тестів для виявлення сифілісу:
     - Експрес-тест     для     визначення     сифілісу    (цільна
кров/плазма/сироватка) призначений для  діагностики  в  умовах  ін
вітро.  Тест  повинен  використовуватися  для  визначення  АТ ТР у
клінічних  зразках:  цільна  кров/плазма/сироватка  крові.  Він  є
якісним  і  тому  не  може визначати кількісний вміст хламідій або
рівень вмісту ТР.
     - Даний  тест тільки вказує на наявність АГ ТР у зразку та не
повинен  бути  єдиним  критерієм  для  визначення  та   постановки
діагнозу інфекції, спричиненої ТР.
     - Як і в усіх випадках діагностики,  результати тесту повинні
розглядатися у сукупності з усією клінічною інформацією.
     - Отриманий   негативний  результат  не  виключає  можливості
присутності інфекції ТР.
     Чутливість та  специфічність - є  дуже  важливими і основними
показниками якості експрес-тестів,  які завжди  треба  враховувати
при виборі будь-якого тесту.  Чутливість - це  здатність  виявляти
мінімальну кількість того компоненту  (АГ або АТ),  для визначення
якого  і  призначена  тест-система.  Низька  чутливість  обумовлює
формування  хибнонегативних  результатів.  Специфічність  визначає
здатність   тест-системи   диференційовано   виявляти   саме   той
компонент,  для визначення якого і призначена тест-система. Низька
специфічність призводить до отримання хибнопозитивних результатів.
Загально відомо, що чим вищі ці показники для тестів, тим якісніші
ці тести. За результатами порівняння з показниками сероковерсійної
панелі  та  з  показниками  провідного  тесту  на  сифіліс FTA-ABS
чутливість одноступеневого експрес-тесту  сягає  99,6%.  Визначена
специфічність складає 99,1%.

                         3.2. ХЛАМІДІОЗ.

     Урогенітальний хламідіоз  (УХ)  є  одним  із  найпоширенніших
захворювань,  що передаються статевим шляхом.  За  даними  ВООЗ  у
світі  УХ  хворіє  близько  80  млн.  чоловік.  Тільки США щорічно
реєструється близько  5  млн  нових  випадків  УХ,  а  в Європі до
10 млн.  випадків на рік.  В Російській Федерації  спостерігається
стійка тенденція до росту захворюваності на УХ, при цьому показник
захворюваності складає 106,1 на 100 тис. населення.
     Використання сучасних методів  діагностики  дозволяє  виявити
хламідійну   інфекцію   у   кожної   другої   жінки  з  хронічними
захворюваннями  урогенітальної  системи.  Велику  роль  хламідійні
інфекції  відіграють  в  розвитку  передракових  захворювань шийки
матки.  У 50% жінок, що страждають безпліддям, причиною останнього
є УХ.  За даними світової літератури, при безплідних браках 50-55%
чоловіків є стерильними,  з них  у  64%  Чстерильність  обумовлена
хламідійною урогенітальною інфекцією.
     Збудниками хламідійних  інфекцій  є  грамнегативні  бактерії,
облігатні   внутрішньоклітинні   паразити   з   унікальним  циклом
розвитку,  який включає  дві  різні  за  розміром,  морфологічними
ознаками і формою існування стадії - дрібні елементарні інфекційні
тільця і великі ретикулярні неінфекційні внутрішньоклітинні.  Цикл
розвитку хламідій продовжується протягом 48-72 год. Протягом цього
часу  ретикулярні  тільця  перетворюються  на   елементарні,   які
виходять  у  зовнішнє  середовище  і  заражають інші клітини.  При
деяких умовах  хламідії  можуть  зупинити  свій  цикл  розвитку  і
зберігатись у клітинах в неактивному стані,  але життєздатними,  з
утворенням,  так званих,  "атипових" персистуючих  форм,  які  при
сприятливих умовах можуть знову реверсувати в інфекційні форми.
     Рід хламідій    об'єднує   чотири   види   (C.   trachomatis,
C. pneumoniae, C. Psittaci, C. pekorum), з яких найбільше значення
для  людини мають перші два,  вони ж мають один загальний антиген.
Клінічні прояви хламідійних інфекцій різноманітні і  залежать  від
вірулентності збудника, тривалості його перебування в організмі та
напруженості загального і місцевого імунітету  людини.  Найчастіше
виявляється УХ інфекція,  яка починається,  як правило,  розвитком
первинного вогнища на слизовій оболонці  цервікального  каналу.  З
первинного вогнища збудник може розповсюджуватись по всіх відділах
статевих   шляхів   жінки,   викликаючи   розвиток    бартолініту,
ендометриту, сальпінгіту, запалення органів малого тазу, тощо. Усі
ці захворювання найчастіше мають безсимптомний перебіг (син.:  або
"асимптоматичний"),  який  здебільшого  характеризується незначним
болем  у  низу   живота,   зудом   зовнішніх   статевих   органів.
Асимптоматичними  є  70%  ендоцервікальних інфекцій у жінок і,  що
дуже   важливо,   етіологічний   діагноз    такого    захворювання
визначається тільки при лабораторному обстеженні.
     Діагностика хламідіозів    докладно   описана   в   численних
методичних рекомендаціях.  До вже представлених в  цих  матеріалах
даних  можна  добавити,  що  в  останні роки широкого застосування
набули високочутливі, але дуже дорогі методи, такі як ПЛР, лігазна
ланцюгова реакція, сендвіч-гібридизація та інші. Не втратили своєї
актуальності методи світлової  мікроскопії  зішкрябних  препаратів
слизової оболонки кон'юнктиви,  сечостатевих органів, пофарбованих
за  Романовським-Гімзою  і  імунофлуоресцентної   мікроскопії   із
застосуванням  флуоресціюючих  полі-  і  моноклональних сироваток.
Певної популярності набув експрес-тест - ферментативна система для
визначення  С. trachomatis   безпосередньо  на  тампоні (за зміною
кольору).  Проте  особливу  зацікавленість  лікарі  виявляють   до
швидких    імунохроматографічні    експрес-тестів   для   якісного
визначення загального антигену С. trachomatis у мазках, зібраних у
жінок з цервікального  каналу,  у  мазках,  зібраних  з  уретри  у
чоловіків   та   зразках   чоловічої   сечі  з  метою  діагностики
хламідійної інфекції.
     При застосуванні  цих  тестів  результат  готовий  вже  через
10 хвилин.
     Обмеження до        застосування        імуногрофатографічних
експрес-тестів для якісного визначення АГ С. trachomatis:
     - Експрес-тест    для    визначення     антигена     Хламідії
(Мазок/сеча) призначений  для діагностики в умовах ін вітро.  Тест
повинен використовуватися для визначення АГ хламідії  у  клінічних
зразках.  Він  є якісним і тому не може визначати кількісний вміст
хламідій або рівень вмісту АГ хламідії.
     - Даний  тест  вказує  на  наявність  АГ  хламідії у зразку у
життєздатному або не життєздатному стані.
     - Кількість  мікроорганізмів у зразку для дослідження впливає
на визначення хламідії.  Це обумовлено технічною стороною   забору
матеріалу (зразку) та такими факторами, як вік пацієнта, наявність
в анамнезі захворювань,  що передаються статевим шляхом,  наявними
симптомами,  тощо.  Як  і в усіх випадках діагностики,  результати
тесту  повинні  розглядатися  у  сукупності  з   усією   клінічною
інформацією.
     - Неможливо   виявити   ступінь    ефективності    проведеної
антимікробної  терапії,  так  як АГ може бути присутнім і після її
проведення.
     В роботі  швидкі  тести  на  хламідію  (Мазок/сеча) виявляють
достатньо високу  чутливість  і  специфічність   -   для   зразків
чоловічої сечі 81,5%  і 91,3%  відповідно;  для зразків,  зібраних
зондом з чоловічої уретри - 86,7% і 92,9% відповідно; для зразків,
зібраних   зондом   із   цервікального  каналу  -  93,3%  і  97,7%
відповідно.
     Тлумачення результатів:
     - Позитивний  аналіз  -  поява  двох чітких червоних смуг - у
зоні тесту Т та у  зоні  контролю  К  свідчить  про  наявність  АГ
хламідії у досліджуваному зразку крові;
_______________
     * Увага:  Яскравість  смуги  в  зоні  (Т)  може  бути різна в
залежності від концентрації АГ хламідії у  досліджуваному  зразку.
Ось чому, поява смуги будь-якого відтінку червоного в зоні (Т) має
бути розцінена як позитивний результат.
     - негативний  аналіз  - поява однієї забарвленої смуги у зоні
контролю К свідчать про відсутність АГ хламідії  у  досліджуваному
зразку крові;
     - недійсний аналіз - відсутність  смуги  у  зоні  контролю  К
свідчить   про   зроблену  процедурну  помилку  або  про  внесення
недостатньої кількості реагентів.  Аналіз треба повторити з  новою
тест-системою.

                        3.3. ТУБЕРКУЛЬОЗ.

     Згідно з світовою  статистикою  щороку  в  усьому  світі  від
туберкульозу гине понад 2 мільйони людей - це більше,  ніж за весь
час історії людства (WHO, Fact Sheet N 104 Revised April 2000). За
оцінками  ВООЗ  в  період між 2000 і 2020 роками,  майже 1 мільярд
осіб буде інфіковано,  200 мільйонів - захворіє  та  35  мільйонів
загине  від  туберкульозу,  якщо  контроль  за  епідемією  не буде
посилено.  Сьогодні в Україні  понад  125  тисяч  хворих  активною
формою  туберкульозу.  Щорічно понад 12 тисяч українських громадян
помирають від цієї хвороби,  що складає більше 30 людей на день. В
2003  році  рівень  захворюваності на туберкульоз становив 77,5 на
100 тис.  населення,  а  рівень  смертності  -  21,8  на  100 тис.
В 2004 році відзначається 11-та річниця від того часу,  коли  ВООЗ
проголосила туберкульоз глобальною небезпекою.
     Збудником туберкульозу   є   патогенні   мікобактерії    роду
Mycobacterium родини  Mycobactеriaceae.  Цей рід об'єднує понад 30
видів мікобактерій,  але туберкульоз у людини спричиняють лише 2 -
Mycobacterium  tuberculosis  та  Mycobacterium   bovis.  Найбільше
епідемічне значення має людський вид -  мікобактерія  туберкульозу
(МБТ).Встановлено,  що 95-98 % штамів, що їх виявляють у хворих на
туберкульоз органів дихання,  припадає на цей вид.  Крім безумовно
патогенних для людини МБТ, певну роль у виникненні захворювань, що
за   клінічним   перебігом   нагадують   туберкульоз,   відіграють
умовно-патогенні    атипові    мікобактерії.    Вони   спричиняють
мікобактеріози,  які   на   окремих   територіях   становлять   3%
захворювань,   зумовлених   мікобактеріями,  головним  чином  поза
легеневої локалізації.
     Діагноз туберкульозу  встановлюють  на  підставі  результатів
клінічного,  рентгенологічного обстеження,  а також  лабораторного
дослідження. Є  такі  лабораторні методи,  що дають змогу отримати
безпосереднє   підтвердження    інфекції.    До    них    належать
бактеріологічні    (бактеріоскопія,    різні   способи   флотації,
культуральні  методи  із  застосуванням  спеціальних   середовищ),
морфологічні  та  деякі  інші.  В  сучасну лабораторну діагностику
туберкульозу  залучаються  і  такі  нові  методи,  як  ІФА,   ПЛР,
радіометричний  метод  ВАСТЕС,  молекулярно-біологічні дослідження
рестрикційних фрагментів ДНК мікобактерій тощо.  Останні вимагають
використання лабораторій із найсучаснішим дуже дорогим обладнанням
та тест-системами,  а також  висококваліфікованих  співробітників,
здатних якісно та правильно проводити такі дослідження.
     Діагностика туберкульозу різних форм  має  свою  особливість.
Треба    враховувати    також,    що    при   низькій   чутливості
бактеріологічних методів,  наприклад,  бактеріоскопії (30-80%)  та
тривалості  до  кількох  тижнів  культурального методу,  при вкрай
високих затратах на молекулярно-біологічні методи, актуальним стає
розробка  та впровадження в практику дешевих методів індикації МБТ
та серодіагностики туберкульозу.
     Швидкі імунохроматографічні  тести  для виявлення специфічних
антитіл до антигенів  Mycobacterium  tuberculosis  призначені  для
дослідження   сироватки  крові,  плазми  та  цільної  крові.  Вони
зареєстровані в Україні,  прості у виконанні  і  доступні.  Швидкі
ІХА-тести для серодіагностики виявляють специфічні антитіла класів
IgG та  IgA  до  МБТ.  У  випадку  високих  концентрацій  в  крові
виявляються  також IgM.  При цьому,  дуже важливо підкреслити,  що
зразки,  отримані від осіб,  вакцинованих БЦЖ не  виявляються  цим
тестом.
     Швидкі тести є безумовно корисними  в  діагностиці  активного
туберкульозу.
     Принцип тесту. Виявлення антитіл до протеїнів МБТ - базується
на  застосуванні в ІХА-аналізі імунологічної взаємодії синтетичних
антигенів  МБТ,  що  жорстко  іммобілізовані  на   нітроцелюлозній
мембрані, з комплексом антиМБТ з антилюдським IgG,  кон'югованим з
КЗ. Хроматографічна мембрана для визначення антиМБТ  має  у  своїй
стромі наступні компоненти:  у зоні внесення досліджуваного зразка
крові  (або  сироватки  крові,  або  плазми  )  на  ній   нанесені
антилюдський  IgG,  кон'югований  з  барвником - колоїдним золотом
(КЗ).  На цій же мембрані в зоні  Т  (тест)  жорстко  фіксовані  у
вигляді  смуги (до аналізу безбарвної на вигляд) антигени МБТ,  та
далі на мембрані - зона К (контроль).
     Після внесення  досліджуваного  зразка  крові,   плазми   або
сироватки  крові,  відбувається  дифузія  антиМБТ (при наявності в
зразку)  та  антилюдських  імуноглобулінів,   мічених   барвником.
Протягом  дифузії вони взаємодіють один з одним,  утворюючи імунні
комплекси,  хроматографічно  просовуються  далі  уздовж  мембрани,
досягають  місця  розташування  протеїнів  МБТ на мембрані і знову
імунологічно взаємодіють з останніми,  що призводить до формування
специфічних імунних комплексів і накопичування барвника.  В зоні Т
з'являється  чітка  смуга  червоного  кольору.  Подальша   дифузія
вищезгаданих  імунних  комплексів  або,  при відсутності антиМБТ у
зразку,  кон'югату  з  КЗ  до  зони  контролю  К   призводить   до
імунологічної  взаємодії  їх  з  утворенням  контрольної  червоної
смуги,   яка   є   свідченням   правильно   проведеного    аналізу
досліджуваного зразка.
     Тлумачення результатів   здійснюють   згідно  з  інструкцією,
отримуючи відповідно позитивний (дві кольорові смуги в зонах  Т  і
К),  негативний  (одна  кольорова  смуга  в  зоні К) або недійсний
результат (жодної кольорової смуги на касеті тесту).

                          3.4. ГОНОРЕЯ.

     Гонорея поширена в усьому  світі.  У  нашій  країні  останнім
часом   захворюваність   на  гонорею  має  незначну  тенденцію  до
зниження, але в окремих областях щорічно кількість хворих зростає.
Особливу   увагу   привертає  поширення  гонореї  серед  дітей  та
підлітків.
     Гонорея спричиняється  гонококом - парним коком,  відкритим у
1879 році А. Нейсером. З метою раннього і повного виявлення хворих
для діагностики гонореї матеріал забирається з осередків можливого
ураження (сечовивідного каналу, прямої кишки, каналу шийки матки).
Як   правило  використовуються  хоча  б  один  метод  дослідження:
бактеріоскопічний,    бактеріологічний,    МФА,     імунохімічний,
серологічний або алергійний тест.  Лабораторне обстеження доцільно
організовувати  не  тільки  в   кабінетах   дерматовенерологічного
диспансеру,   а  і  у  базових  жіночих  консультаціях,  оглядових
кабінетах лікарень та амбулаторій державної  та  недержавної  форм
власності.
     Як відбірковий  тест  під   час   обстеження   великих   груп
населення,  що  підлягають  обов'язковому  медичному обстеженню на
венеричні хвороби, та пацієнтів із хронічними запальними процесами
сечових  і статевих органів нез'ясованої етіології,  а також і для
поодиноких   досліджень   рекомендується   застосовувати   швидкий
касетний тест для виявлення гонореї Cito Test Gonorrhoea.
     Принцип тесту.  Одностадійний касетний тест  для  діагностики
гонореї  є швидким і дозволяє візуально виявити антиген збудника в
досліджуваних зразках.  В тесті задіяно принцип імунного аналізу і
застосовуються   як   моноклональні,   так   і  поліклональні  АТ.
Чутливість та специфічність тесту  значно  перевищують  відповідні
бактеріологічні методи дослідження.  Вживання будь-яких лікарських
засобів не впливає на результат тесту,  який  здатний  виявити  як
мінімум 1х105 бактерій/мл.
     Тривалість 10-20 хвилин.
     Увага! Не проводити облік результатів через 30 хвилин!
     Тлумачення результатів  здійснювати у повній відповідності до
інструкції:
     - Негативний аналіз: тільки одна смуга в зоні контролю (К).
     - Позитивний аналіз:  по одній рожевій смузі в зоні  контролю
(К) і в зоні тесту (Т).
     - Недійсний аналіз - відсутність смуги у зоні контролю К.
     Попередження:
     - Призначений тільки для діагностики в умовах ін вітро.
     - При роботі із зразками застосовувати  латексні  або  гумові
рукавички.
     - Дотримуватися терміну придатності тесту.
     - Не використовувати двічі.

                    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

     АГ      антиген

     АТ      антитіло

     АО      аглютинуючі одиниці

     НК      нуклеїнова кислота

     ДНК     Дезоксирибонуклеїнова кислота

     Ig      імуноглобуліни (Ig A, Ig M, IgG)

     ІФА     імуноферментний аналіз

     мкг/мл  мікрограм на мілілітр

     мл      мілілітр

     РЛА     реакція латекс-аглютинації

     РНГА    реакція непрямої гемаглютинації

     РНК     рибонуклеїнова кислота

     TP      Treponema Pallidum

     МБТ     Мікобактерія туберкульозу

     МФА     метод флюоресціюючих антитіл

     РІА     радіоімунний аналіз

     ПЛР     полімеразна ланцюгова реакція

     К       контроль

     КЗ      колоїдне золото

     ІХА     імунохроматографічний аналіз

 Директор Департаменту
 організації медичної
 допомоги населенню                                    М.П.Жданова


                                      Додаток N 2


                                     -----------------------------
                                     |Код форми за ДКУД _________|
                                     |Код закладу за ЄДРПОУ _____|
-------------------------------------+---------------------------|
|                    |               |Медична документація       |
|     МОЗ України    |               |Форма N 498-1/0            |
|--------------------|               |Затверджена наказом        |
|                    |               |МОЗ України                |
|Найменування закладу|               |23.09.2004  N 467          |
|----------------------------------------------------------------|
|                                                                |
|                             Журнал                             |
|      протоколів проведення дослідження крові на антитіла       |
|             до інфекційних хвороб швидкими тестами             |
|                                                                |
|                                                                |
|Почато "__" _________ р.             Закінчено "__" _________ р.|
|                                                                |
|                         Для друкарні!                          |
|                   При виготовленні документа                   |
|                     використати формат А4                      |
|                         (48 сторінок)                          |
------------------------------------------------------------------


                                      Сторінка 2 ф. N 498-1/о


     1. N протоколу

     2. Дата проведення дослідження

     3. Повна назва, серія, термін придатності швидкого тесту


------------------------------------------------------------------
|N п/п |Прізвище, ім'я|Назва      |Результат      |Прізвище, ім'я|
|зразка|та по батькові|відділення/|дослідження    |та по батькові|
|крові |обстежуваного |підрозділу |крові (плазми, |виконавців    |
|      |              |медичного  |сироватки крові|тесту, підписи|
|      |              |закладу    |(прописом)     |              |
|------+--------------+-----------+---------------+--------------|
|  1   |       2      |     3     |       4       |       5      |
|------+--------------+-----------+---------------+--------------|
|------+--------------+-----------+---------------+--------------|
|------+--------------+-----------+---------------+--------------|
|------+--------------+-----------+---------------+--------------|
|------+--------------+-----------+---------------+--------------|
|------+--------------+-----------+---------------+--------------|
|------+--------------+-----------+---------------+--------------|
|------+--------------+-----------+---------------+--------------|
------------------------------------------------------------------


                                     Додаток З

                                     ЗАТВЕРДЖЕНО
                                     наказом МОЗ України
                                     23.09.2004  N 467


                            ІНСТРУКЦІЯ
             щодо заповнення форми "Журнал протоколів
             проведення дослідження крові на антитіла
               інфекційних хвороб швидкими тестами"


     1. Форму  N 498-1/о "Журнал протоколів проведення дослідження
крові  на  антитіла  до  інфекційних  хвороб   швидкими   тестами"
заповнюють   фахівці   лікувально-профілактичних   закладів,   які
здійснюють   дослідження   крові   на   інфекційні   хвороби    із
застосуванням швидких тестів.

     2. Журнал   заповнюється   на   кожний   випадок   проведення
дослідження зразка крові з використанням швидкого тесту.

     3. У верхньому  лівому  куті  форми  вказується  найменування
закладу, фахівці якого здійснювали дослідження крові.

     4. У   пункті   1  зазначається  порядковий  номер  протоколу
дослідження на антитіла до інфекційних хвороб швидким тестом.

     5. У  пункті   2   словами   зазначається   дата   проведення
дослідження.

     6. У  пункті  3  вказується  повна  назва,  серія  та  термін
придатності швидкого тесту, який використовується для дослідження.

     7. У графі 1 зазначається порядковий номер зразка крові.

     8. У графі 2  зазначається  прізвище,  ім'я  та  по  батькові
обстежуваного (повністю).

     9. У  графі  3  вказується  назва  відділення  або підрозділу
лікувального закладу, який направив зразок крові на дослідження.

     10. У  графі  4  зазначається  результат  дослідження   крові
(плазми,   сироватки   крові)   з   використанням  швидкого  тесту
обов'язково прописом "позитивний", "сумнівний" або "негативний".

     11. У  графі  5  вказується  прізвище,  ім'я,   по   батькові
(повністю)  фахівців,  які  проводили  дослідження  та здійснювали
візуальну оцінку кінцевого результату, і їх підписи.

     12. Протоколи досліджень зберігаються  в  архіві  лабораторії
протягом трьох років після закінчення журналу протоколів.

     13. Термін зберігання форми N 498-1/о - 3 роки.

 Директор Департаменту
 організації медичної
 допомоги населенню                                    М.П.Жданова